Все почалося задовго до моєї появи.
Текст до жесту-об'єкту "Повернення" 2026 (навігаційна книга, мох) більше тут
Переглядаючи фото, зроблені під час жесту «Повернення», усвідомила, що то була не знахідка книги, а зустріч з нею…
Переклавши на рідну мову дві сторінки, які навмання відкрила при «зустрічі», зʼясувала що одна про Фінляндію, а інша про радянський союз.
Я не шукала навмисно ці сторінки, це випадковість.
Звісно, - випадковість, якщо вірити у випадковості….
Тож, зі сторони я побачила це так:
українська художниця, що через сплетіння подій, викликаних війною росії проти України, опиняється на острові Балтійського моря, зустрічає у квітні 2026 року навігаційний довідник, надрукований у квітні 1946 року, після декількох років закінчення двох війн Фінляндії з радянським союзом….. живучи все життя з переконанням, що доба ссср - окупаційна доба для України.
І от, через вісімдесят років історія знову виникає переді мною… Не в архівах. Не в музеї. А у лісі на одному з островів архіпелагу південно-західної Фінляндії…
Дійсно, досить випадково ..
Я багато думала про це, навіть малювала для себе ланцюжок: як причинно наслідкові зв’язки створили цю «зустріч».
Але в цьому мене не цікавить сам збіг, чи його містична складова, я замислилась над моментом, коли випадковість стає частиною художнього висловлювання, створюючи нові або додаткові сенси.
Відчуття, наче деякі речі неможливо залишити в минулому.. вони продовжують виникати в неочікуваних місцях, ландшафтах, біографіях..
Тож, цей навігаційний посібник перестав бути "знайденим об'єктом», він став учасником подій: учасником творення - співтворцем мистецького , учасником мого життя..
It all began long before I appeared.
Text for the gesture-object Return, 2026 (navigation book, moss). Read more here.
Looking through the photographs taken during the gesture of “Return,” I realized that it was not the finding of a book, but an encounter with it…
After translating into my native language the two pages I had opened at random during this “encounter,” I discovered that one was about Finland, and the other about the Soviet Union.
I didn't deliberately search for these pages. It was a coincidence.
Of course, a coincidence, if one believes in coincidences…
So, from the outside, I saw it like this:
a Ukrainian artist who, through a chain of events caused by russia’s war against Ukraine, finds herself on an island in the Baltic Sea, encounters in April 2026 a navigation guide printed in April 1946, several years after the end of Finland’s two wars with the Soviet Union… while having lived her entire life with the conviction that the era of the ussr was an era of occupation for Ukraine.
And now, eighty years later, history appears before me once again… Not in archives. Not in a museum. But in a forest on one of the islands of the archipelago of south-western Finland…
Indeed, quite by chance…
I thought about this a lot, and even drew a chain for myself: how cause-and-effect relations created this “encounter.”
But what interests me here is not the coincidence itself, nor its mystical component. I began to think about the moment when coincidence becomes part of an artistic statement, creating new or additional meanings.
A feeling as if some things cannot be left in the past… They continue to emerge in unexpected places, landscapes, biographies…
And so this navigation guide ceased to be a “found object.” It became a participant in events: a participant in creation, a co-creator of the artistic work, a participant in my life…
